Розрив передньої хрестоподібної зв’язки

           Огляд

Розрив передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) – це ушкодження однієї з основних зв’язок колінного суглобу. Передня хрестоподібна зв’язка є одним із стабілізаторів колінного суглобу, і її ушкодження, навіть часткові, призводять до нестабільності колінного суглобу.

Ушкодження передньої хрестоподібної зв’язки найчастіше відбуваються під час занять спортом, які включають раптові зупинки, стрибки чи зміну напрямку – наприклад, футбол, баскетбол, теніс, гірські лижі, волейбол та гімнастику.

Багато людей відчувають “тріск” в коліні при травмі ПХЗ. Коліно може набрякнути, може відчуватись нестабільність і біль.

В залежності від важкості ушкодження ПХЗ, лікування може включати відпочинок і реабілітацію, або операцію для відновлення зв’язки.

Симптоми

Симптоми розриву передньої хрестоподібної зв’язки включають:

• біль у коліні
• набряк колінного суглобу
• відчуття нестабільності у колінному суглобі
• “тріск” у коліні під час травми
• інколи обмеження рухів у суглобі

Коли потрібно звернутись до лікаря

Якщо ви отримали травму і відчуваєте симптоми пошкодження передньої хрестоподібної зв’язки, потрібно звернутись до лікаря. Колінний суглоб – це складна структура кісток, зв’язок, сухожиль та інших тканин, які працюють разом. Дуже важливо отримати швидкий і точний діагноз, щоб визначити важкість ушкодження і отримати відповідне лікування.

Причини

Зв’язки – це міцні волокна, які з’єднують кістки між собою. ПХЗ, одна із двох зв’язок, що перехрещуються всередині колінного суглобу, з’єднує стегно з гомілкою і стабілізує коліно.

Більшість ушкоджень ПХЗ відбуваються під час занять спортом, при яких є значне навантаження на коліно:

• раптові зупинки і зміни напрямку руху
• бокове вигинання коліна при навантаженні на ногу
• неправильне приземлення зі стрибка
• прямий удар в ділянку коліна, наприклад, під час гри у футбол

Фактори ризику

Жінки більш схильні до даної травми при заняттях тими ж видами спорту, що й чоловіки. Дослідження визначили деякі причини цього.

 

В загальному, у жінок-спортсменів спостерігається дисбаланс м’язів стегна, при якому передня група м’язів сильніша, ніж задня. Задня група м’язів допомагає запобігти надмірному руху гомілки допереду – руху, який може розтягнути передню хрестоподібну зв’язку.

Дослідження, які порівнюють техніку стрибків і приземлень у чоловіків та жінок, показали, що жінки-спортсмени більш схильні приземлятись зі стрибка у спосіб, який збільшує навантаження на колінні суглоби.

Також, дослідження показують, що тренування для зміцнення м’язів ніг, тазу і нижнього тулуба, поряд із тренуваннями для покращення техніки стрибків і приземлень – може знизити ризик ушкодження ПХЗ, пов’язаний зі статтю.

Ускладнення

Крім нестабільності, яка перешкоджає у заняттях спортом, чи, інколи, створює труднощі навіть у повсякденній діяльності, особи, які перенесли ушкодження передньої хрестоподібної зв’язки мають вищий ризик розвитку остеоартрозу. Нестабільність в колінному суглобі призводить до швидшого розвитку артрозу, а також може бути причиною подальших пошкоджень суглобового хряща та менісків. Велике навантаження на суглобовий хрящ, яке пов’язане із нестабільністю, призводить до раннього розвитку дегенеративних змін у суглобі.

На ризик розвитку остеоартрозу впливає багато факторів, таких, як важкість травми, наявність ушкоджень інших структур у суглобі, а також рівень активності після лікування.

Профілактика

Правильні тренування і вправи допомагають знизити ризик ушкодження передньої хрестоподібної зв’язки. Фізичний терапевт, спортивний тренер або інший спеціаліст у спортивній медицині може оцінити і надати рекомендації для зниження ризику. Ці програми можуть включати:

• Вправи для укріплення м’язів стегна, особливо задньої групи
• Вправи для укріплення м’язів ділянки тазу та нижнього тулуба
• Тренування і вправи для вироблення правильної техніки стрибків і приземлень
• Тренування для покращення техніки маневрування

Діагностика

Під час огляду оцінюється функція та рухомість колінного суглобу в порівнянні зі здоровим коліном. Може спостерігатись набряк і болючість. Також виконуються спеціальні тести на визначення стабільності коліна та ушкоджень інших структур (менісків, колатеральних зв’язок та ін.)

Часто, діагноз можна встановити вже на підставі огляду, але потрібно провести додаткові обстеження для виключення інших ушкоджень, та визначення ступеню ушкоджень. Вони можуть включати:

• Рентген. Рентгенівські знімки можуть знадобитись для виключення переломів кістки. На рентген-обстеженні не виявляються м’які тканини, такі як зв’язки, меніски та сухожилки.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ). МРТ використовує радіохвилі і магнітне поле для візуалізації і твердих, і м’яких тканин організму. МРТ може показати ступінь ушкодження ПХЗ та ознаки ушкоджень інших структур у коліні.

 

Лікування

Перша допомога, яка допомагає зменшити біль та набряк відразу після травми, включає такі дії:

• Спокій. Відпочинок і спокій потрібен для прискорення загоєння і зменшення навантаження на коліно
• Прикладання льоду. Старайтесь прикладати лід по 15 хв кожні 1-2 години, коли не спите
• Компресія. Намотайте еластичний бинт на ділянку колінного суглобу
• Підвищене положення. Лежіть з припіднятою ногою на подушках до рівня серця.

 

Оперативне лікування

Операція рекомендована у таких випадках:

• Ви є спортсменом і бажаєте продовжувати заняття спортом
• У коліні наявні інші пошкодження
• Ви молоді та активні
• Ви відчуваєте нестабільність коліна у щоденній активності
• Ви маєте бажання займатись спортом – гірськолижним, футболом, волейболом та ін.

Під час реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки проводиться видалення ушкоджених тканин і заміна їх частиною сухожилка з іншої ділянки коліна. Це називається пластикою (реконструкцією) зв’язки.

Після операції необхідний курс реабілітації. Успішна реконструкція ПХЗ в комплексі з реабілітацією, зазвичай, відновлює стабільність і функцію колінного суглобу. Спортсмени можуть повертатись до контактного спорту, зазвичай, на протязі від 8 до 12 місяців.

Неоперативне лікування

Неоперативне лікування рекомендовано при наявності протипоказів до операції, при літньому віці пацієнта, при часткових ушкодженнях, які не супроводжуються вітчуттям нестабільності у коліні, як у повсякденній діяльності, так і при заняттях спортом.

В таких випадках лікування включає курс реабілітації, спрямований на відновлення об’єму рухів та укріплення м’язів ушкодженої ноги.